Моя зустріч з ранньомодерною Україною

Анотація

DOI: 10.47632/2786-717X-2022-1-77-88

УДК 94(=161.2)(71)“19/20”(092)

Як цитувати: Zenon Kohut, My Encounter with Early Modern Ukraine, Ukrainian Historical Review / Український історичний огляд, I | 2022, 77-88.

Зенон Когут

Моя зустріч з ранньомодерною Україною

У цьому есеї канадський історик розмірковує над власною інтелектуальною біографією і над змінами в дослідницькому полі ранньомодерної української історії впродовж останніх п’ятдесяти років. Він наголошує на ролі академічних спільнот Університету Пенсильванії і Гарвардського університету в його становленні як історика ранньомодерної України. Особливо важливу роль тут відіграла його афіліація з українськими кафедрами Гарвардського університету й інтелектуальний провід Олександра Оглоблина й Омеляна Пріцака. Захистивши дисертацію, присвячену скасуванню автономії Гетьманщини  наприкінці XVIII ст., на початку 1990-х рр. він став директором Канадського інституту українських студій, де у співпраці з Франком Сисином і Сергієм Плохієм заснував неформальну лабораторію ранньомодерної української історії.

Дослідження Зенона Когута у 1990-ті й 2000-ні рр. зосереджувалися, з одного боку, на міфі російсько-української єдності, а з другого – на передумовах української окремішності у ранньомодерну добу. Це привело його до вивчення українського ранньомодерного історієписання та колективних ідентичностей. Він був одним із перших, хто показав український внесок до появи «традиційної схеми російської історії» – імперського наративу, в якому українці та росіяни зображуються як нащадки одного народу зі спільною історичною  спадщиною, православною вірою та національною долею.

Дослідження Зенона Когута, присвячені історичній і політичній думці, зосереджувалися на аналізі концепцій батьківщини й нації. Його піонерські дослідження появи та еволюції малоросійської ідентичності в Гетьманщині підкреслили її важливість для українського ранньомодерного націєтворення.

Стаття завершується презентацією нового проєкту Когута – монографії про політичну культуру козацької України від 1569 до 1714 р., яка прагне синтезувати його п’ятдесятирічні дослідження ранньомодерної української історії.

References

Chynczewska-Hennel Teresa. Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i kozaczyzny od schyłku XVI do połowy XVII w. Warsaw 1985. [In Polish.]

Gat Azar. Nations: The Long History and Deep Roots of Political Ethnicity and Nationalism. Cambridge 2012.

Hen-Konarski Tomasz. No Longer Just Peasants and Priests: The Most Recent Studies on Nation Building in Nineteenth-Century Ukraine // European History Quarterly 45/4 (2015) 727–728.

Kappeler Andreas. The Russian Empire: A Multiethnic History. Abingdon 2013.

Kas’ianov Heorhiy. Teorii natsii ta natsionalizmu. Kyiv 1999. [In Ukrainian.]

Kohut E. Zenon. Korinnia identychnosti: studii z rann'omodernoi ta modernoi istorii Ukrainy. Kyiv 2004. [In Ukrainian.]

Kohut E. Zenon. Making Ukraine: Studies on Political Culture, Historical Narrative, and Identity. Toronto 2010. [In Ukrainian.]

Kohut E. Zenon. Russian Centralism and Ukrainian Autonomy: Imperial Absorption of the Hetmanate, 1760s – 1830s. Cambridge 1988. [In Ukrainian.]

Кohut E. Zenon. The Question of Russo-Ukrainian Unity and Ukrainian Distinctiveness in Early Modern Ukrainian Thought and Culture // Culture, Nation, and Identity. The Ukrainian-Russian Encounter (1600–1945) / ed. A. Kappeler et al. Edmonton – Toronto 2003, p. 57–86.

Portnov Andrii et al. Whose Language Do We Speak? Some Reflections on the Master Narrative of Ukrainian History Writing // Ab Imperio 4 (2020) 88–129.

Yakovenko Natalia. Dzerkala identychnosti: doslidzhennia z istorii uiavlen’ ta idei v Ukraini XVI – pochatku XVIII stolittia. Kyiv 2012. [In Ukrainian.]

Yakovenko Natalia. Paralel’nyi svit: doslidzhennia z istorii uiavlen’ ta idei v Ukraini XVI–XVII st. Kyiv 2002. [In Ukrainian.]

Yakovenko Natalia. Ukrains’ka shliakhta z kintsia XIV do seredyny XVII st. Volyn’ i Tsentral’na Ukraina. Kyiv 2008. [In Ukrainian.]